Генрі Сігрейв: чоловік, який любив швидкість
Але вона його і вбила. Втім він все одно був одночасним власником рекордів швидкості на землі та на воді. І навіть, коли він помирав, його цікавило лише одне – чи побив він рекорд.
Про життя та пригоди Генрі Сігрейва взагалі можна писати книгу, або знімати кіно. Втім, у нас є час лише для тієї частини, що пов’язана з рекордами швидкості.
Після служби в армії він пішов до компанії Sunbeam, яка виробляла автомобілі. І відразу став гонщиком кільцевих авто гонок. Втім, вигравши 8 із 29 Гран-прі, в яких брав участь, Сігрейв жадав більшого. Кільцеві гонки він вважав нудними. А от рекорди – інша справа. І Генрі Сігрейв захотів ставити рекорди швидкості. І планка, яку ніхто не міг підкорити на той момент – 200 миль на годину, стала його ціллю.
Історія того, як він брав участь у будівництві однією за іншою машинами, які ставили рекорди, досить довга. Річ у тому, що Сігрейв був не один такий. І тільки-но він збирався встановити, або встановлювати рекорд, хтось його обходив.
І от у 1927-му році відбулось те, про що він мріяв – на машині Sunbeam 1000 hp (яка насправді мала «лише» 900 кінських сил) він розігнався до 203,79 милі на годину (327,97 км/год), збільшивши світовий рекорд більше ніж на 50 км/год! Але і цей рекорд протримався лише рік – його побили у 1928-му.
Тому у 1929-му році Сігрейв з партнерами побудував машину Golden Arrow, яку вдалось розігнати до 372,46 км/год! Цей рекорд вже протримався три роки, але Генрі не дожив до того, як його побили. Адже він захопився встановленням рекорду швидкості на воді.
Забігаючи наперед, це його і згубило. Намагаючись побити рекорд, Сігрейв провів три заїзди на спеціально збудованому катері Miss England 2. І насправді досягнення було підкорене ще під час другого заїзду, але Генрі про це не знав. Під час третього заїзду він втратив керування і човен перекинувся на величезній швидкості. Коли Сігрейв прийшов до тями на березі він спитав про партнерів по заїзду – один загинув, а інший зламав ногу. Другий раз він прийшов до тями уже в лікарні, але говорити не міг – з рота йшла кров з легенів, які були пробиті ребрами. Але в його очах було лише одне питання – «мені вдалося?».
