Коли одного двигуна замало: Tempo G1200

Про одну з них ми писали – це Citroen 2CV Sahara, машина яку побудували для суворих умов Африки. Другу машину побудували сусіди з Німеччини та зробили це ще раніше.

Якщо ваша мета полягає в створенні машини з повним приводом (але у вас під рукою немає готової повнопривідної системи) і якщо ваші мотори досить компактні і дешеві, то є сенс пропустити складну фазу розробки системи повного приводу і замість цього розмістити другий двигун в тій частини машини, де його ще немає.

Автомобіль Tempo G1200 був розроблений в 1935 році компанією, яка в основному виробляла невеликі триколісні фургони доставки. А почалось все з того, що у 1934 році німецька армія затвердила план стандартизації сімейства повнопривідних автомобілів. У Tempo, як і всі автовиробники, хотіли перехопити цей потенційний потік рейхсмарок і зібрали кращий чотириколісний транспортний засіб, який можна було зробити з наявними у них ресурсами.

По суті це означало подальше використання типового для марки 600-кубового двотактного двоциліндрового мотора, тільки на цей раз в подвійній кількості. Сумарно вони видавали 1200 кубічних сантиметрів (звідси і назва) і видавали 38 к. с.

Водій G1200 одночасно кермував і передньою і задньою віссю, а незалежна підвіска на циліндричних гвинтових пружинах забезпечувала вражаючий хід. Це, звичайно, дозволяло здійснювати захоплюючі маневри, як видно на фото. Також G1200 мав два запасних колеса, змонтованих по боках на власній маленькій осі. Вони допомагали долати підступні пагорби і в якійсь мірі нівелювали високий центр тяжіння.

На жаль, у Вермахту були забобони щодо двотактних двигунів, тому від послуг Tempo відмовилися. Однак, збройні сили інших країн, однак, були більш відкритими, і G1200 постачався на службу в Австрії, Туреччини, Фінляндії, Румунії, Болгарії та Данії. В результаті всього було випущено близько 1200 екземплярів.

І хоча зараз ці автомобілі не виробляються, запчастини до будь-яких німецьких машин можна придбати тут – https://exist.ua/avtozapchasti/