Можливо, найдивніший двигун в історії
Це сьогодні конструкція ДВС вже усталене явище і всі інновації швидше в використовуваних матеріалах, розмірах і компонуванні. А на зорі автомобілебудування кожен старався як міг. Ці мотори вироблялися тільки однією компанією в світі. І їх багато хто вважає найдивнішими в світі.
Встановлювався такий мотор на британські автомобілі Trojan і це дійсно був пристрій, що випускався серійно. Машини Trojan завжди позиціонувалися як доступні та дешеві й випускалися з 1914 по 1965 роки. А дивовижні мотори ставилися на них між 1920-ми та 1930-ми роками.
Автомобіль Trojan Utility Car повинен був стати конкурентом Ford Model T, але простоти британці домагалися вельми незвичайними методами. Машина була ну дуже простою. Двигун був ззаду внизу, крісла були оббиті найдешевшою тканиною, а колеса були не пневматичними, а металевими ободами, обтягнутими гумою. Машина була настільки дешевою, що виробник позиціонував її покупку, як дешевший метод ніж ходити пішки. За умови “пробігу” від 200 кілометрів ціна його використання була нижчою ніж вартість взуття та шкарпеток. Можливо, здешевлення вплинуло і на мотор.
Це був двотактний чотирициліндровий двигун дуже нестандартного компонування. Це був і не звичайний чотирициліндровий мотор і не опозитник і не рідкісний V4. Це був квадратний блок з поршнями, які з’єднувалися в основі шатунів на колінчастому валу в єдиній точці. Тобто поршні з’єднувалися попарно. І у них був незвичайний V-подібний шатун. При цьому парні поршні ділили загальну камеру згоряння з однією свічкою запалювання. Тобто в одному циліндрі мотора працювали відразу два поршні.
Вже дивно, так? А тепер додайте сюди те, що такі «сіамські шатуни» могли ще й згинатися під час руху поршнів всередині циліндра! Причому для цього мотора це було необхідністю – без такої можливості двигун би не працював і розвалився. Для цього поршні виконали з пружного металу, а мотор не розганявся більше ніж на 1500 оборотів у хвилину.
З такою конструкцією клапанний механізм був відсутній як клас. В результаті поршні відповідали за відкриття клапанів. У такій версії циліндри краще продувалися.
В результаті таких рішень мотор був дуже простим і надійним. Ще б пак, в ньому було всього сім рухомих частин. Тобто інженери свого домоглися – мотор був дешевим і невбиваним.
Також у “троянця” був карбюратор, який на відміну від мотора ззаду, стояв спереду під капотом. Де логіка? Ніхто не знає. Одна з версій – бензин йшов самопливом, тому що паливного насоса не передбачалося.
Деталі до стандартних двигунів тут – https://exist.ua/uzly-detali-dvigatelja/
