Шведський день Н
Швеція останньою з континентальних країн Європи почала використовувати лівосторонній рух. І перейшла на нього лише в 1967 році.
Ми вже трохи писали про витоки правостороннього та лівостороннього руху. Але ця історія має багато окремих цікавих сюжетів. Це один з них.
Після другої світової війни Швеція залишалась єдиною країною в континентальній Європі, яка використовувала лівосторонній рух. І це викликало серйозні проблеми на кордонах з Фінляндією та Норвегією, де рух був правосторонній. Особливо з останньою, де кордон часто не мав чітких позначок і пролягав в сільській місцевості. Додавав абсурдності ситуації той факт, що більшість машин (навіть шведських) були з лівим кермом. Наприклад, американці відмовлялись робити праворульні машини для такого невеликого ринку.
Попри це, перехід затягнувся на багато років. В 1955 році в країні пройшов референдум – і на ньому більшість жителів Швеції висловились «проти» (85%). Але уряд все одно вирішив все змінити. Хоча на це і знадобилось аж 4 роки. Комітет з переходу було створено 1963 року, а «день Н» відбувся 3 вересня 1967 року.
Це в чомусь логічно, тому що потрібно було провести дуже багато роботи. Встановити та закрити нові дорожні знаки та світлофори. Змінити конфігурацію перехресть. Підготувати перенесення зупинок громадського транспорту. Також було змінено дорожню розмітку – з жовтої на загальноєвропейську білу. Окремо довелось попрацювати з автобусами – у 8000 автобусах встановили двері з правого боку, у додачу до лівих.
Перехід відбувся 3 вересня 1967 року о п’ятій ранку. О 4:50 всі транспортні засоби мали зупинитися, а о 5:00 змінити смугу руху. Причому в цей час на дорогах були лише екстрені служби та комерційні перевізники. Тому що з першої по шосту ранку на дорозі був заборонений рух приватного автотранспорту.
Завдяки потужній інформаційній компанії день Н пройшов нормально – в перші дні після переходу не відбулося жодного смертельного ДТП. Навіть більше – аварій стало менше. Але скоріше тому, що водії були дуже уважними, бо треба було сконцентруватися на смузі руху. Але відбулося головне – Швеція приєдналась до усієї Європи. До речі, їх приклад допоміг Ісландії зробити те саме через рік – і вся Європа, окрім Великобританії, стала правосторонньою.
