Тиждень швидкості в Бонневіллі

На заході США, в районі штатів Невада, Юта, Орегон і Каліфорнія, розкинулося пустельне нагір’я, відоме як Великий Басейн. Це гігантська безстічна територія: жодної краплі води звідси не випливає в океан. Коли клімат був не таким посушливим, дощова вода заповнювала западини, і виходили озера розміром з моря. Озеро Бонневилль, що утворилося близько 30000 років тому, покривало собою добру третину, а то й половину нинішнього штату Юта. Тепер від стародавнього водоймища залишилося Велике Солоне озеро, на якому стоїть Солт-Лейк-Сіті. А рівниною Бонневилль в наші дні називають величезну соляну пустелю, яка була раніше дном.

Оцінити перспективи інопланетного ландшафту зміг на початку XX століття Білл Рішельє, представник американської автомобільної компанії Pierce Arrow. Він побачив абсолютно рівну поверхню, а також повну відсутність перешкод і віддаленість від населених пунктів. Це ж ідеальне місце для автоперегонів!

Саме Рішельє першим проїхав по соляному полю на автомобілі. А перші заїзди стали проводитися тут більше століття назад, у 1912 році. У 1914-му зірка американських автогонок Тедді Тецлафф поставив світовий рекорд швидкості для наземного транспорту – 228 км/год. І саме рекорди швидкості – головна спеціалізація Бонневілл. Гонщики тут змагаються не стільки один з одним, скільки з фізичними явищами: лобовим опором і тертям кочення. Це отримало назву «Тиждень швидкості».

Саме на цьому фестивалі рекорди реєструються в десятках номінацій в залежності від типу кузова, конструкції двигуна і його обсягу. Тут можна побачити і вантажівки, мотоцикли, і фантасмагоричні хот-роди з двигунами назовні, і «лейкстери» або «беллі-танкери», обтічні корпуси яких спочатку робилися зі списаних авіаційних паливних баків. Свій маленький рекорд тут зможе встановити і команда професіоналів, і компанія друзів з гаража. І саме це приваблює людей з усього світу.