Українські електрокари: ХАДІ-28E
Продовжуємо цикл статей про машини українського виробництва з електричними двигунами. Так, всі вони були експериментальними, а більшість з них взагалі створено в одному екземплярі. Але від того вони не менш цікаві.
Ми, нарешті, дійшли до останнього з електрокарів ХАДІ. Його було створено наприкінці вісімдесятих – логічно, що після набуття Україною незалежності співробітникам інституту вже було не до розробок.
Ви вже познайомилися з дивними машинами харківських інженерів, які мали дивні двигуни (наприклад, від танку). Але тут вони перевершили себе – майже шестиметровий кузов у вигляді стріли, а двигун взагалі від протичовнової торпеди.
Фішка мотора була в тому, що у торпеди статор і ротор крутилися в різні сторони. Тому інженери ХАДІ під керівництвом Ю. К. Стебченка жорстко закріпили ротор на корпусі автомобіля, що дало змогу збільшити кількість обертів силової установки.
Кузов був вже традиційно побудований зі склопластику. Він мав довжину 6,32 метра, ширина машини складала 1,675 метри, а висота – 0,9 метра. Колія передніх коліс складала 1525 міліметри, а задніх коліс (які були закритими) – 655 міліметрів. Підвіска була жорсткою та не мала жодних гасильних чи пружних елементів.
Машина брала участь у зйомках фільму «Виклик швидкості», який присвячувався лабораторії швидкісних автомобілів ХАДІ. А от до рекордних заїздів взагалі так і не доїхала. Можливо тому залишилася цілою і досі зберігається в музеї навчального закладу.
