Як американці летючий джип для десантників тестували
Вісімдесят років тому розпочались тести надзвичайного автомобіля для повітряно-десантних військ – Hafner Rotabuggy. Цей транспортний засіб, сконструйований Раулем Хафнером з британського Інституту досліджень ВДВ (AFEE), був гібридом джипа Willys MB та вертольота.
Для авто було встановлено ротор з діаметром 14,22 метра, аеродинамічний обтічник замість переднього скла, задній аеродинамічний обтічник та два протектори (без рульового управління). Автомобіль призначався для парашутного скидання з літака та десантування. Його максимальна теоретична швидкість становила 240 км/год, крейсерська – 129 км/год. Швидкість зниження при 77 км/год – 4,9 м/с, а при 240 км/год – 10,1 м/с.
Перш ніж Rotabuggy взяв висоту, було випробувано міцність його конструкції. Тести показали, що автомобіль загальною вагою 1411 кг здатен витримати падіння з висоти 2,35 м. Однак, перші польотні тести, що відбулися у 1943 році, не були успішними. Цей диво-джип, який тягла важка вантажівка Diamond T, не зміг набрати потрібної швидкості. У результаті, 27 листопада за допомогою Bentley з 4,5-літровим двигуном авто все-таки злетіло, досягнувши швидкості 72 км/год.
У лютому наступного року Rotabuggy демонстрував швидкість 113 км/год у польоті. Останні випробування проведено у вересні 1944 року. Автомобіль, скинутий з бомбардувальника Whitley, втримався в повітрі 10 хвилин, пролетівши на висоті 122 метра зі швидкістю 105 км/год. Проте подальша розробка цього унікального джипа була припинена через появу більш вдосконалених тактичних планерів.
На жаль, оригінал Hafner Rotabuggy не зберігся, але його точна копія зараз експонується в Музеї військової авіації в Міддл-Уолопі.
