Як створювалися поворотники і змінювався їх колір

Спочатку з’явилися механічні руки, які працювали замість водія. А перший сучасний електричний покажчик повороту належить Едгару А. Вальцу-молодшому, який в 1925 році отримав патент на такий пристрій і спробував продати його великим виробникам автомобілів. Як це часто буває, автовиробники відмовилися від ідеї, але по закінченню патенту взяли її на озброєння.

До речі, ситуація з поворотниками в Європі розвивалася інакше. Там теж спочатку махали руками, а потім стали використовувати «семафорні індикатори», теж схожі на механічні руки, але з підсвічуванням, принципи якої запозичили у поїздів.

Повернемося в США, де Buick в 1930-му році став першим автовиробником, який запропонував заводські миготливі покажчики повороту. Поки що вони стояли лише на задніх ліхтарях. Але в сорокових поворотники з’явилися і спереду. Тоді ж додався механізм самовимикання. В результаті індикатори повороту в 1940-му стали стандартними для автомобілів Buick, Cadillac, Hudson і LaSalle, а також у брендів Chevrolet, Oldsmobile і Pontiac.

В Європі ідея теж прижилася, але європейці у 1967-му вирішили зробити поворотники жовтими по колу (раніше стояли білі спереду і червоні ззаду). А в США через рік теж встановили стандарт, але дозволили обирати між червоними та жовтими. Природно, ніхто з автовиробників не став додатково витрачатися і поворотники залишилися червоними. В принципі це можна було пояснити дизайном, але думається гроші були важливіші.

З того часу так і повелося – в Європі жовті, а в США червоні. І хоча доведено, що жовті поворотники безпечніше, бо чітко відрізняються від стоп-сигналів, навіть всемогутня американська NTHSA «не знаходить цьому підтвердження» і не ризикує йти проти гігантів автопрому.

Покажчики повороту шукайте тут – https://exist.ua/povtoriteli-povorotov/