Як виглядав лімузин з килимами династії Мін
Брюс Мос мав дуже своєрідне бачення люксового автомобіля. Чого вартий лише задній вхід та килимова доріжка?
Наш головний герой був власником компанії Mohs Seaplane Corporation. Взагалі-то вона будувала легкі літаки, але у 1967 році засновнику Брюсу Мосу спало на думку, що він може так само успішно зробити й автомобіль. Здається, він поспішив з висновками.
У Mohs Ostentatienne Opera Sedan була всього одні дверцята – позаду. Вона ж була одразу і більшою частиною даху. Адже тільки так горді власники машини могли пройти до керма не нагинаючись.
Також машина мала «абсолютну» жорсткість боковин кузова задля мінімізації ушкоджень при аварії. У шини накачувалось не повітря, а азот. А їх товщина і міцність дозволяли пройти мінімум 100 000 кілометрів без єдиної проблеми. Принаймні, так обіцяли.
Але це ще не все. Машина мала багато золотих і позолочених елементів, особливо на панелі приладі. Також вона була інкрустована дорогоцінним камінням. Особливою забаганкою Моса стало те, що на підлозі мали лежати китайські килими часів династії Мін (14 сторіччя). Тому випуск автомобіля повинен був бути обмежений трьома екземплярами на рік.
Навряд чи ви здивуєтесь тому, що ідея «якось не пішла». В результати був випущений всього один екземпляр.
Цікаво, що у 2009 році Ostentatienne Opera Sedan було знайдено в чийомусь гаражі і у пристойному стані. Машину відреставрували і сьогодні експонується у музеї історичних автомобілів міста Роско (штат Іллінойс, США).
