Яким був перший український електромобіль?
У 1935 році у Києві був створений перший український електромобіль під керівництвом інженера автомобільного відділу Головдортранса УРСР А. Таубіна.
Цей електромобіль мав передній привід і незвичний для того часу обтічний кузов, змонтований на дерев’яній рамі та дерев’яною підлогою. Проте, пізніше раму замінили на алюмінієву конструкцію, а також застосували пневматичні ресори та незалежну підвіску кожного колеса.
Електромобіль був обладнаний семи кислотними акумуляторами та двома електродвигунами потужністю по 3 кВт кожен, що дозволило відмовитись від диференціала та інших класичних автомобільних агрегатів. Електромобіль міг перевозити 3-4 пасажири. На жаль, з невідомих причин, випробування цього електромобіля були припинені. Інформація про цей проєкт міститься у книзі Дмитра Дашка “Радянські легкові авто 1918-1942”, 2012 р., а першоджерелом є журнал «Мотор» №4 за 1936 рік, де вперше дається опис конструкції електромобіля А. Таубіна.
Історія створення електромобілів в Україні має досить успішний шлях. Попри Другу Світову війну, експерименти продовжилися, і вони були успішними.
На початку свого існування Львівський автозавод був спроєктований як виробник електромобілів та автобусів. У 1949 році було видано перший приказ щодо створення заводу. Вже у 1951 році було виготовлено 20 електромобілів (ЛАЗ-750 та ЛАЗ-751) на ЛАЗі.
