Звідки в паливі взялися присадки зі свинцем?
У своїй книзі «Дещо нове під Сонцем» історик Джон Р. Макніл написав, що Томас Міджлі «зробив найбільший вплив на атмосферу, ніж будь-який інший живий організм в історії Землі».
Річ у тому, що цей американський інженер і хімік винайшов хлорфторвуглеці (фреони) і етилований бензин.
Випускник Корнельського університету, Міджлі почав свою кар’єру в 1916 році в компанії General Motors під керівництвом знаменитого Чарльза Кеттерінга. Проблема, якою на початку 1920-х займався Кеттерінг, була пов’язана з детонацією – передчасним (до підпалювання іскрою) самозаймання бензо-повітряної суміші в циліндрах ДВС.
Міджлі з’ясував причину: до детонації приводило швидке зростання тиску суміші – і запропонував … додати до бензину червоний барвник, щоб підвищити поглинання тепла і поліпшити випаровування палива. Це рішення виглядало безглуздим, але Томасу пощастило: суботнім вечором всі магазини вже були закриті, і єдиним розчинним в бензині барвником, який він зміг роздобути, був йод, добавка якого повністю припинила детонацію.
Незабаром з’ясувалося, що колір тут ні при чому, а справжньою причиною стали молекулярні властивості палива. Озброївшись таблицею Менделєєва, Міджлі почав експерименти і виявив закономірність: Антидетонаційна ефект посилювався по групах зверху вниз, а за періодами – справа наліво. Багато з можливих кандидатів були відсіяні, і в підсумку у 1921 році він зупинився на тетраетілсвинці (ТЕС).
Томас Міджлі вирішив дві важливі завдання свого часу, і можливо не його вина, що пізніше його дітища були визнані головними забруднювачами повітря на планеті.
Тим більше, що хоча токсичність сполук свинцю була відома, але Міджлі і Кеттерінг порахували, що ефекти будуть незначні через низький вміст присадки в бензині, і незабаром для виробництва ТЕС було створено спільне підприємство GM, DuPont і Standard Oil – Ethyl Gasoline Corporation. Однак з 1923 по 1925 рік на виробництві загинули два десятка робітників і багато стали інвалідами. Та й сам Міджлі, який працював в лабораторії з ТЕС і навіть демонстрував на прес-конференції безпеку присадки, вдихаючи її пари, заробив отруєння свинцем, від якого потім довго лікувався.
Проте виробництво ТЕС вдалося налагодити, хоча з маркетингових міркувань присадку називали просто Ethyl, без згадки свинцю. Її додавали в паливо до початку 1980-х, поки широке поширення автомобільних каталітичних конвертерів (з якими ТЕС несумісний) не зробив використання свинцю надбанням історії.
