Гармошка, яка рятує життя — як одна інженерна ідея зробила авто безпечнішими
Сьогодні вже нікого не здивує, коли навіть розкішний автомобіль після лобового зіткнення буквально зминається, немов гармошка. Та ще у 1937 році ця ідея здавалася революційною. Саме тоді молодий інженер Бела Барені, який працював у Mercedes-Benz, висунув концепцію: кузов авто має не лише витримувати удар, а й керовано поглинати його енергію.
Минуло двадцять років — і його розробка стала реальністю у моделі Mercedes-Benz W111 Fintail. Це був перший серійний автомобіль із так званими зонами запрограмованої деформації. Передня та задня частини кузова спроектовані так, щоб зминатися при зіткненні, а жорсткий середній відсік зберігав безпеку пасажирів.
Принцип роботи цих зон доволі простий: у момент удару певні ділянки металу навмисно деформуються, поглинаючи частину енергії. Чим довше триває процес гальмування при зіткненні, тим менше сили доходить до тіла людини. У старих авто з цільною рамою вся енергія удару передавалася безпосередньо на пасажирів — і наслідки часто були трагічними.
Сьогодні точні креслення зон деформації — це комерційна таємниця кожного виробника. Конструктори використовують різні види сталі, алюмінієві сплави, композити й навіть пластик. Усі ці матеріали працюють у зв’язці з іншими системами безпеки: подушками, ременями, кермом, що складається при ударі. У результаті саме комбінація цих рішень, а не окрема деталь, дає шанс водію та пасажирам залишитися живими після серйозної аварії.
Коли ви чуєте новину про страшну ДТП, у якій люди дивом вижили, пам’ятайте — справа не лише в подушках безпеки чи ременях. Зони деформації беруть на себе левову частку удару, не даючи енергії дістатися до людини.
Тож наступного разу, коли побачите розбитий капот, зім’ятий «гармошкою», не поспішайте з жартами про «тонкий метал». Саме цей зім’ятий метал і став причиною того, що водій вийшов із машини на власних ногах.
Кузовні запчастини тут – https://exist.ua/uk/kuzovni-zapchastyny/
