Гірокари: автомобілі на двох колесах

Річ у том, що маховик, який має досить високу швидкість обертання, хоча й обертається паралельно землі, але не дає конструкції впасти набік. Згадайте дзигу – вона ж не падає, поки крутиться? Так само й тут.

Перший робочий гірок ар зібрав у Лондоні російській граф Шиловський ще у 1913 році. І на перших же тестах маховик не лише втримав конструкцію в стабільному положенні – машину не могли похитнути чотири дорослих людини. Інженери прокатились на гірокарі, поки не заглох двигун. Але експеримент не мав успіху з причини війни – почалася Перша Світова, автомобіль хоча й зберегли, але забули про нього. А потім втратили остаточно.

Наступним реальним концептом гірокару стала машина Луіса Суінні під брендом Gyro Transport Systems. Дизайн створював відомий спеціаліст Алекс Тримуліс, а за технічну частину відповідав Томас Саммерс молодший. Машина розганялась до 200 км/год з мотором у 80 к.с. Цей екземпляр також втратили і знайшли у жахливому стані в 2008-му. Його й досі реставрують.

Останній робочий прототип створили у 2012-му американці. Й досі приймають передзамовлення на серійну версію, але виробництво досі не почалось.

Можливо, з популярністю гіробордів й такі машини стануть популярними?

Ну а якщо вам знадобляться запчастини до звичайних автомобілів, вони тут – https://exist.ua/avtozapchasti/