Українськи електрокари: ЛАЗ-750 и ЛАЗ-751

Отже, 26 квітня 1949 року Рада Міністрів СРСР вирішила перейменувати Львівське автоскладальне підприємство в Львівський автобусний завод та виділити гроші на розробку автобусів і електромобілів. Останніх мали випустити 1000 штук.

Першою розробкою став електричний вантажний автомобіль, який зійшов з конвейера в 1951 році в двох версіях: ЛАЗ-750 (вантажопідйомністю 0,5 тон) та ЛАЗ-751 (вантажопідйомністю 1,5 тони). Ці вантажники мали використовуватись в поштовій службі як автомобілі доставки: за іх допомогою листи збирали з поштових ящиків та відвозили на Головпоштамт.

Цікаво, що автомобілі були задньоприводними та обладнані одночасно двома електродвигунами, які були розміщені сзаду на поперечині рами. Двигуни молодшої моделі розвивали 5,7 кВт загальної потужності за рахунок роботи 40 акумуляторів ємністю 200 А/г та напругою 80 В. Максимальна швідкість обмежувалася показником 33 км/год, а запас ходу складав до 50 км. Старша модель оснащувалася 42 акумуляторами, які дозволяли збільшити потужність до 8 кВт. При цьому страждала швидкість (максимум 30 км/год), але був більшим запас ходу – до 60 км.

Спочатку було вироблено по 10 автомобілів кожної версії – всі вони поїхали працювати в Москву та Ленінград, де використовувались до 1958 року. В процесі експлуатації виявилось, що батареї були їх слабким місцем. А взимку і без того невеликий запас ходу був ще меншим. Також батареї витримували всього 200-300 циклів зарядки, і їх вистачало на 20 тисяч кілометрів, а заміна була досить дорогою. Та і взагалі,  початкова вартість автомобіля була вдвічі більшою, ніж у бензинового аналогу. Тому проект згодом закрили, особливо враховуючи, що завод робив успіхи у виробництві автобусів, а тому виробничих потужностей не вистачало.