Історія створення ABS
Сьогоднішні автомобілі - це справжні комп'ютери на колесах. Вони оснащені численними електронними системами, які керують двигуном, забезпечують роботу магнітоли та мультимедіа, а також забезпечують безпеку під час руху. Однією з найважливіших систем безпеки є система ABS, яка гарантує безпеку під час гальмування.
ABS – це скорочення від Anti-lock Braking System або Anti-Blocking System. Хоча його написання та позначення можуть трохи відрізнятися, суть залишається незмінною – це “Анти-Блокувальна Система”. Вона запобігає блокуванню коліс під час гальмування в ситуаціях, коли водій різко натискає на гальма.
Логіка роботи системи ABS полягає у підтриманні тонкого балансу, коли колеса майже блокуються, але не доходять до стану повного блокування. Це досягається шляхом періодичного відпускання гальмівних механізмів для вільного прокручування колеса, а потім повторного їх сильного затискання. Сучасні системи ABS працюють з частотою 10-15-20 спрацьовувань на секунду.
Цікаво, що прототип системи ABS вперше з’явився у 1920-х роках на залізничному транспорті та міських трамваях. Пізніше вона була використана у літаках. У 1936 році був запатентований прототип автомобільної системи ABS, але технологічний рівень того часу не дозволяв втілити її у життя.
Ситуація змінилася у 1960-1970-х роках, коли мікропроцесори почали бурхливо розвиватися. Завдяки цьому стало можливим створення електронного блоку керування, який міг швидко реагувати на гальмування та реалізувати логіку роботи системи ABS. Вперше систему ABS встановили на автомобілях Mercedes-Benz S-класу (W116) та BMW 7-серії (Е23) наприкінці 1970-х років.
Сьогодні система ABS стала необхідною частиною будь-якого сучасного автомобіля. Вона забезпечує безпеку під час гальмування і допомагає водію керувати транспортним засобом у складних умовах на дорозі. Завдяки системі ABS автомобіль може ефективно уникати блокування коліс і забезпечити оптимальне гальмування.
