Як німці будують мости без бетону

На невеликих мостах одними з найважливіших елементів є опорні конструкції, що з’єднують проліт із під’їзними насипами. Саме ці частини споруд найчастіше зазнають руйнування з роками. У бетоні поступово утворюються мікротріщини, через які матеріал втрачає міцність, що зрештою може вплинути на безпеку всієї споруди.

Ідея замінити бетон ущільненим ґрунтом не є новою. Ще у 1960-х роках французькі фахівці почали досліджувати технологію армованого ґрунту, в якій земляні маси укріплювалися спеціальними сітчастими елементами. Такий підхід дозволяв утримувати ґрунт у стабільному стані та запобігав його деформації під навантаженням.

Сьогодні цю концепцію активно розвивають у Німеччині. Будівельники формують конструкцію з численних шарів ущільненого ґрунту, між якими розміщуються пластикові сітки. Їхнє завдання полягає не в утриманні ваги мосту, а в обмеженні бокового зміщення ґрунту та збереженні геометрії всієї споруди. Чергування армованих і звичайних шарів створює міцну основу, здатну замінити традиційні бетонні елементи.

Головними перевагами нової технології називають нижчу вартість будівництва та менший вплив на довкілля. Скорочення використання бетону дозволяє зменшити викиди CO₂ під час зведення об’єктів, а довговічність таких конструкцій, за оцінками інженерів, не поступається класичним рішенням.

Попри тривалий скептицизм щодо подібних технологій, німецькі дорожні служби вже використали їх під час реконструкції п’яти мостів на автомагістралі А3. Результати перевершили очікування: оновлення кожної споруди тривало близько трьох місяців, а для проведення робіт рух під мостами довелося перекривати лише на два вікенди.

Тим часом у Фінляндії нещодавно відкрили найбільший за довжиною та висотою міст країни. Нова споруда в Гельсінкі призначена виключно для громадського транспорту, велосипедистів і пішоходів, тому рух приватних автомобілів там не передбачений.