Двомоторні Volkswagen: Scirocco, швидший за Porsche
Ми продовжуємо історії про двомоторні автомобілі Volkswagen.
Після експерименту з моделлю Jetta TwinJet, про яку ми розповідали минулого разу, інженери компанії в 1982 році вирішили встановити два мотори в купе Scirocco. Автомобіль планували випустити у кількості 200 екземплярів на одній лінії з серійною машиною. Цифра 200 не випадкова – саме стільки вимагали правила ралійної групи В, куди збирався Volkswagen.
Власних форсованих двигунів у німців не було, тому доводкою займалася спеціалізована спортивна майстерня. Робочій об’єм кожного мотора збільшився зі стандартних 1,6 л до 1,8 л, а потужність зросла до 180 к.с. Аналогічні показники мали ралі-кросові машини тих років.
В двомоторному Scirocco була реалізована новаторська система розподілу обертаючого моменту. В задньому двигуні використовували звичайний тросовий привід дроселя, а от попереду – електронну систему управління E-gas. Справа в тому, що при старті Scirocco занадто сильно сідав на задні колеса, тому передні колеса пробуксовували і відразу заганяли передній двигун в червону зону. Тому під час старту система E-gas обмежувала подачу пального.
З центральної панелі водій міг змінювати розподіл обертаючого моменту або вимикати будь-який з двигунів. Таким чином, вийшов універсальний автомобіль, де будь-яка коробка була оснащена пневмоприводом відключення. Єдиним недоліком E-gas була її довша реакція на команди. Але не слід забувати, що це був початок 80-х років. Тим більше, що динамічні характеристики машини вражали: перший побудований екземпляр розганявся до 96 км/год за 4,1 с, а до 170 км/год – за 11,9 с! До речі, найпотужніший Porsche 911 тих часів в розгоні до сотні не міг подолати відмітку 5 с.
Але навіть ця машина не задовільнила винахідників. І вони не заспокоїлися…
