У США спалахнув скандал через автономер

Американець Кертіс Вейтлі понад рік користувався автомобільним номером із написом «FTP&ATF». Абревіатура містила грубу лайку на адресу поліції та Бюро з контролю за алкоголем, тютюном, зброєю і вибухівкою США. Однак після анонімної скарги Департамент транспорту Вірджинії анулював реєстрацію номерного знака.

Власник авто не погодився з таким рішенням і подав позов до суду. Він стверджує, що влада порушила його право на свободу слова, яке гарантує Перша поправка до Конституції США.

Представники штату зайняли протилежну позицію. На їхню думку, автомобільні номерні знаки є частиною державної системи реєстрації транспорту, а тому можуть розглядатися як «мовлення держави». Саме через це, як вважає влада, штат має право відмовляти у використанні написів, які суперечать встановленим нормам або містять нецензурну лексику.

Під час слухань представник влади наголосив, що номерний знак не можна прирівнювати до звичайної наклейки на кузові чи бампері, адже офіційно він належить державі.

Захист водія наполягає на іншому. Адвокат Вейтлі заявив, що персоналізовані номери давно стали способом самовираження для американських водіїв. За його словами, лише у Вірджинії такими знаками користуються понад 930 тисяч автомобілістів.

Юрист також підкреслив, що жодна розсудлива людина не сприйматиме подібний напис як офіційну позицію влади США чи штату. На його думку, це виключно приватна думка власника автомобіля.

У суді сторони посилалися одразу на кілька резонансних рішень Верховного суду США. Зокрема, згадувалася справа Walker v. Texas Division, Sons of Confederate Veterans, де суд визнав, що дизайн номерних знаків може вважатися елементом державної позиції. Водночас адвокати Вейтлі наголосили, що у цьому випадку йдеться не про офіційний дизайн, а про індивідуальний напис, обраний самим водієм.

Крім того, захист навів приклад справи Matal v. Tam. Тоді Верховний суд підтримав музичний гурт, якому раніше відмовили у реєстрації назви через її нібито образливий характер. Суд дійшов висновку, що держава не має права забороняти висловлювання лише через те, що їхній зміст комусь здається неприйнятним.

Під час розгляду справи одна із суддів поставила владі незручне запитання: чому б не трактувати подібні написи як особисту думку громадян і просто застосовувати загальні правила щодо ненормативної лексики без оцінки політичних чи суспільних поглядів.

Наразі справу розглядає федеральний апеляційний суд США. Остаточний вердикт поки не винесено, однак процес уже викликав широкий резонанс серед американських автомобілістів та прихильників свободи слова.