Європа щодня платить 270 млн за свої помилки
Європа знову в пастці дорогого дизеля. За оцінками Transport & Environment, щоденні зайві витрати дорожнього транспорту вже сягають близько 270 мільйонів євро. З них понад 200 мільйонів припадає саме на дизельне паливо. Для звичайних водіїв і перевізників це означає відчутний удар по гаманцю прямо зараз.
Головна причина — дефіцит середніх дистилятів. Конфлікт на Близькому Сході, удари по іранських і російських нафтопереробних заводах, а також загальна нестабільність після років війни в Україні різко зменшили пропозицію. Додайте сюди політичні фактори: можливі нові санкції, тиск з боку США за адміністрації Трампа на енергетичні ринки та бажання багатьох країн швидше відмовитися від російської нафти. Усе це разом створює ідеальний шторм для цін на дизель.
ЄС виявився найбільш вразливим. Ніде у світі серед великих економік немає такої залежності від дизеля. 77 % усього споживання дизеля та газойлю йде саме на автомобільний транспорт. Роками європейці масово переходили на дизельні двигуни, і тепер будь-який глобальний шок миттєво б’є по вартості перевезень і повсякденних поїздок.
На середину вересня водії легкових дизельних авто вже платять приблизно на 30 євро більше за кожні 50 літрів. Середній німецький вантажний автомобіль з початку загострення витрачає додатково близько 236 євро на тиждень. Приблизно 6,2 мільйона вантажівок по всій Європі швидко перетворюють ці цифри на мільярдні втрати.
Майже третина європейського дизельного парку старша за 15 років. Аналітики прямо кажуть: державні програми утилізації могли б швидко зменшити кількість «прожерливих» старих дизелів на дорогах. Якщо нинішня надбавка до ціни протримається до Різдва, сума додаткових витрат буде порівнянна з вартістю одноразової компенсації в 2000 євро за кожне старе дизельне авто.
Що пропонують у короткостроковій перспективі? Знизити швидкість на автобанах на 10 км/год, активноти еко-водінню та розвивати каршеринг. За оцінками, це може зменшити попит на дизель до 15 %.
Довгостроково експерти наполягають на збереженні жорстких цілей зі скорочення викидів CO₂ до 2030 року, підтримці заборони продажу нових бензинових і дизельних легковиків та фургонів з 2035-го, а також на прискореній електрифікації великих корпоративних парків (без пільг для plug-in гібридів).
Серед інших ідей — спрямувати надприбутки нафтових компаній на захист громадян від майбутніх шоків, запровадити плату за проїзд вантажівок, прив’язану до викидів CO₂ (щоб електровантажівки стали вигіднішими), і активно будувати зарядну інфраструктуру для вантажного транспорту.
Для звичайних автовласників висновок простий: поки Європа не зменшить свою дизельну залежність, кожне загострення на Близькому Сході, кожен удар по російських НПЗ чи політичний крок з боку США буде бити саме по наших баках і гаманцях.
